ДПС інформує: Операції з імпорту послуг підлягають валютному нагляду так само, як і операції з імпорту товарів .
Для цілей валютного законодавства такі послуги прирівнюються до товарів. Закон України «Про валюту і валютні операції» передбачає, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». А цей Закон відносить до товарів не лише продукцію, а й роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права.
Саме тому українським підприємствам, які активно користуються послугами нерезидентів – консультаційними, маркетинговими, транспортними, ІТ-послугами, рекламними, інжиніринговими та іншими, – варто враховувати, що такі операції також перебувають під валютним наглядом.
Що потрібно пам'ятати
Якщо резидент здійснив авансовий платіж нерезиденту за послуги, перебіг граничного строку розрахунків розпочинається з дня такого платежу. На сьогодні під час дії воєнного стану цей строк становить 180 календарних днів.
Це означає, що протягом цього строку послуги мають бути фактично надані, а резидент повинен мати документи, які підтверджують їх отримання.
Якщо послуги не будуть фактично отримані у встановлений строк, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Під час документальної перевірки оцінюються умови зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші первинні документи.
Як мінімізувати ризики
Перед здійсненням авансової оплати рекомендуємо:
визначити реалістичні строки виконання договору;
перевіряти банківські реквізити нерезидента, особливо у разі отримання повідомлення про їх зміну;
своєчасно оформлювати документи, що підтверджують отримання послуг;
контролювати дотримання граничного строку розрахунків.
Якщо стає очевидним, що нерезидент не зможе виконати договір у встановлений строк, не варто чекати його закінчення. Законодавством передбачені механізми, які за визначених умов дозволяють уникнути нарахування пені, зокрема:
отримання висновку Міністерства економіки України про продовження граничних строків розрахунків;
документальне підтвердження форс-мажорних обставин;
звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.
Водночас кожна із зазначених підстав застосовується виключно у випадках та порядку, визначених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Зокрема, документальне підтвердження форс-мажорних обставин оцінюється з урахуванням причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов'язань.
Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути порушень валютного законодавства та фінансової відповідальності.
Імпортуєте послуги від нерезидента? Не забувайте про валютний нагляд
Операції з імпорту послуг підлягають валютному нагляду так само, як і операції з імпорту товарів. Для цілей валютного законодавства такі послуги прирівнюються до товарів. Закон України «Про валюту і валютні операції» передбачає, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
А цей Закон відносить до товарів не лише продукцію, а й роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права.
Саме тому українським підприємствам, які активно користуються послугами нерезидентів – консультаційними, маркетинговими, транспортними, ІТ-послугами, рекламними, інжиніринговими та іншими, – варто враховувати, що такі операції також перебувають під валютним наглядом.
Що потрібно пам'ятати
Якщо резидент здійснив авансовий платіж нерезиденту за послуги, перебіг граничного строку розрахунків розпочинається з дня такого платежу. На сьогодні під час дії воєнного стану цей строк становить 180 календарних днів.
Це означає, що протягом цього строку послуги мають бути фактично надані, а резидент повинен мати документи, які підтверджують їх отримання.
Якщо послуги не будуть фактично отримані у встановлений строк, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Під час документальної перевірки оцінюються умови зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші первинні документи.
Як мінімізувати ризики
Перед здійсненням авансової оплати рекомендуємо:
визначити реалістичні строки виконання договору;
перевіряти банківські реквізити нерезидента, особливо у разі отримання повідомлення про їх зміну;
своєчасно оформлювати документи, що підтверджують отримання послуг;
контролювати дотримання граничного строку розрахунків.
Якщо стає очевидним, що нерезидент не зможе виконати договір у встановлений строк, не варто чекати його закінчення. Законодавством передбачені механізми, які за визначених умов дозволяють уникнути нарахування пені, зокрема:
отримання висновку Міністерства економіки України про продовження граничних строків розрахунків;
документальне підтвердження форс-мажорних обставин;
звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.
Водночас кожна із зазначених підстав застосовується виключно у випадках та порядку, визначених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Зокрема, документальне підтвердження форс-мажорних обставин оцінюється з урахуванням причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов'язань.
Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути порушень валютного законодавства та фінансової відповідальності.
Для окремих ліцензій на тютюн і пальне запроваджено зазначення кадастрових номерів
У ліцензіях на право вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини та зберігання пального для власного споживання та/або промислової переробки зазначатимуться кадастрові номери земельних ділянок (у разі відсутності поштової адреси місця зберігання).
Такі зміни внесено Законом України № 4536-IX до Закону України № 3817-IX.
Зокрема, у разі відсутності поштової адреси місця зберігання тютюнової сировини або пального у ліцензіях на право:
- вирощування тютюну зазначатимуться кадастрові номери земельних ділянок, на яких вирощується тютюн та зберігається тютюнова сировина;
- ферментації тютюнової сировини – кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається тютюнова сировина;
- зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається пальне.
Для реалізації цих змін Кабінет Міністрів України постановою від 15 липня 2026 року № 924 вніс відповідні зміни до постанови № 374, якою затверджено порядки ведення відповідних реєстрів ліцензіатів та форми документів, пов’язаних із ліцензуванням.
Зокрема, оновлено:
- порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;
- порядки заповнення заяв щодо ліцензій на право вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини та зберігання пального;
- витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (щодо ліцензій на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини);
- витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (щодо ліцензій на право зберігання пального).
Довідково
Закон України від 16 липня 2025 р. № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».
Закон України від 18.06.2024 № 3817-IХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2026 № 924 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 р. № 374».
Сектор інформаційної взаємодії
ГУ ДПС у Сумській області
