Піроплазмоз та його профілактика у собак і ВРХ

Дата: 15.05.2024 13:59

Кількість переглядів: 192

Фото без опису

Роменське районне управління Головного управління наголошує про небезпеку піроплазмозу у тварин .

Піроплазмоз — це сезонне паразитарне захворювання крові у тварин, переносниками якого вважаються іксодові кліщі. Збудниками є кровопаразити роду Babesia, тому хвороба має ще одну назву – бабезіоз. Бабезіоз, переносниками якого є кліщі, вражає широке коло домашніх і диких тварин, а іноді й людей. Хоча основний економічний вплив бабезіоз має на тваринництво, інфекції домашніх тварин зустрічаються у коней, котів і собак.

Передається хвороба разом з укусом комахи, а пік захворюваності завжди фіксують у травні, а потім у серпні та вересні.

У слинних залозах кліщів містяться піроплазми, які у момент укусу проникають у кров тварини. Піроплазми починають паразитувати в еритроцитах, викликаючи їхнє руйнування. Еритроцитами називають кров'яні клітини, відповідальні за перенесення кисню. Руйнування великої кількості цих клітин з посиленим виробленням гемоглобіну призводить до неможливості швидкого та повноцінного перероблювання останнього внутрішніми органами. Внаслідок цього утворюється багато токсичних продуктів розпаду гемоглобіну. Якщо не розпочати термінове лікування піроплазмозу, вже на 3-4 день стан собаки стане тяжким. Накопичення продуктів розпаду гемоглобіну порушує роботу всіх внутрішніх органів, серед яких печінка, нирки та серце. Інкубаційний період захворювання становить від 1 до 2 тижнів. Найчастішими наслідками бабезіозу є серцева та ниркова недостатність, запалення печінки та ішемічні ушкодження головного мозку. Клінічні прояви захворювання залежать від форми та стадії захворювання, особливостей організму собаки та пори року. До класичної симптоматики належать:

погіршення загального стану здоров'я;
підвищення температури;
слабкість;
млявість;
блідість слизових;
анорексія;
потемніння сечі.

Далі слизові та шкірні покрови стають жовтуватими, а сеча червоніє. Не виключено прояв неврологічних симптомів у вигляді судом та респіраторних синдромів, таких як задишка. Клінічна картина розвивається досить швидко, а без лікування піроплазмоз може призвести до смерті. У хронічній та підгострій формах бабезіоз проявляється менш вираженими симптомами (переважно восени), а температура тіла майже не змінюється.

Для ВРХ зазвичай гостре захворювання триває 1 тиждень. Симптоми бабезіозу у ВРХ:

• лихоманка (більше 41 С), яка зберігається протягом усього процесу,

• відсутність апетиту,

• прискорене дихання,

• м'язовий тремор,

• анемія,

• жовтяниця і втрата ваги,

• гемоглобінемія і гемоглобінурія виникають на завершальних стадіях.

Може бути присутнім запор або діарея. У корів на пізніх термінах вагітності може спостерігатися викидень, а у биків може спостерігатися тимчасове безпліддя через лихоманку.

Тварини, які оговталися від гострої хвороби при B. bovis залишаються інфікованими протягом ряду років і протягом декількох місяців у випадку з B. bigemina. Під час цього клінічних ознак не спостерігається.

Відповідь одна – профілактика. Щоб уникнути зараження рекомендується регулярно використовувати інсектицидні засоби у вигляді спреїв, крапель на холку, пудр. Перед застосуванням засобів захисту проти кліщів треба обов’язково ознайомитися із інструкцією. Після прогулянок потрібно проводити огляд тварини, насамперед, це – голова, шия, живіт, пах, кінцівки. Вольєри слід обробити репелентними та акарицидними препаратами.

Крім основного лікування препаратами Азидин або Піро-Стоп, рекомендується підтримуюча терапія, яка включає протизапальні препарати, кортикостероїди та рідинну терапію. Переливання крові може врятувати життя дуже анемічним тваринам.

Власникам тварин рекомендується в період активності кліщів ретельно оглядати шерсть та шкіру тварин, щоб своєчасно виявляти та видаляти кліщів. Також є щеплення проти піроплазмозу, що дають гарний захист. За принципом дії багатьох вакцини схожі та діють близько 6-ти місяців.